Контрольні завдання №2
КЕЙС-МЕНЕДЖМЕНТ ВРАЗЛИВИХ НА РИНКУ ПРАЦІ ГРУП НАСЕЛЕННЯ
Основним завданням кейс-менеджменту є забезпечення підтримки і надання допомоги безробітним, які відносяться до вразливих на ринку праці груп населення, в процесі їх працевлаштування для підвищення конкурентоздатності шляхом: розвитку необхідних навичок пошуку роботи, підготовки резюме, проходження співбесіди, закріплення на робочому місці, сприяння доступу до допоміжних та підтримуючих зайнятість послуг, координації залучених послуг.
ФУНКЦІЇ КЕЙС – МЕНЕДЖЕРА
■ вивчення ситуації та оцінка потреб безробітної особи, її сильних і слабких сторін щодо працевлаштування;
■ визначення бар’єрів на шляху безробітної особи до працевлаштування;
■ розробка індивідуального плану надання соціальної послуги соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці;
■ направлення клієнта до надавачів соціальних послуг з метою забезпечення доступу до необхідних допоміжних та/або підтримуючих зайнятість послуг;
■ підвищення конкурентоздатності безробітної особи на ринку праці через мотивування, посилення необхідних навичок тощо;
■ представництво інтересів безробітної особи;
■ моніторинг надання соціальної послуги соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці;
■ оцінювання результатів надання соціальної послуги соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці;
■ ведення документації в межах надання соціальної послуги соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці;
■ взаємодія з організаціями та фахівцями, які надають необхідні безробітній особі допоміжні та/або підтримуючі зайнятість послуги.
Критерії, за якими безробітним пропонується послуга соціального супроводу при працевлаштуванні, що здійснюється за підходом кейс-менеджмент:
▶ приналежність безробітної особи до вразливої на ринку праці групи населення;
наявність не однієї, а кількох проблем, які унеможливлюють працевлаштування (наприклад, сімейні проблеми – потреба щоденного догляду за дітьми та/або членами родини літнього віку, з інвалідністю, захворюваннями та тими, які перебувають в інших станах, що потребують сторонньої допомоги, неможливість влаштувати дитину до дитячого садочку; особистісні проблеми – труднощі з професійним самовизначенням, проблеми зі здоров’ям, зневіра у власних силах, небажання перекваліфікації тощо);
▶ неможливість самостійно мінімізувати або подолати проблеми, які унеможливлюють працевлаштування безробітної особи;
▶ необхідність залучення інших партнерських організацій щодо розв’язання наявних проблем безробітної особи.
Наявність не менше ніж 2 критеріїв є підставою залучення безробітної особи до надання послуги соціального супроводу при працевлаштуванні за підходом кейс-менеджмент.
До вразливих на ринку праці груп населення належать:
1) один з батьків або особа, яка їх замінює і:
■ має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років;
■ виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю;
■ утримує без одного з подружжя людину, що має встановлену інвалідність з дитинства (незалежно від віку), та/або людину з встановленою інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності);
2) діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
3) особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;
4) молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійнотехнічних і вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу;
5) особи, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років;
6) люди з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку;
7) особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
8) учасники бойових дій;
9) внутрішньо переміщені особи;
10) довгострокові безробітні;
11) жінки після декретної відпустки та/або з малими дітьми.
Приналежність безробітної особи тільки до вразливої групи ще не є підставою для її залучення до надання послуги соціального супроводу за підходом кейс-менеджмент
Приклади з практики
Кейс 1. Ольга – одинока мати, яка виховує маленьку дитину. Жінка довгий час залишалась без роботи, оскільки численні спроби працевлаштуватись самостійно були не успішними. Робочий графік на вакансіях, що вона знаходила, не давав можливості вчасно забирати дитину з дитячого садочку або роботодавці не погоджувалися брати на роботу матір з малою дитиною. В Ольги немає рідних, які б допомогли їй піклуватись про дитину. Перебуваючи довгий час без роботи, вона частково втратила свою кваліфікацію та почувала себе невпевнено. До того ж Ольга з дитиною опинилися у скрутному матеріальному становищі.
ЕТИЧНИЙ КОДЕКС ВЗАЄМОДІЇ КЕЙС-МЕНЕДЖЕРІВ З БЕЗРОБІТНИМИ
Кейс-менеджери під час взаємодії з безробітними повинні дотримуватись таких етичних принципів та цінностей:
Індивідуальний підхід – кейс-менеджери вивчають індивідуальні характеристики, ситуацію кожної безробітної особи, її сильні сторони, вподобання, цілі тощо, сприяють її добровільній участі в процесі подолання бар’єрів на шляху до працевлаштування.
Активна участь клієнта – кейс-менеджери залучають безробітну особу на всіх етапах роботи, таким чином розподіляючи з нею відповідальність за виконання запланованих заходів, досягнення кінцевого результату.
Орієнтація на сильні сторони – кейс-менеджери визначають сильні сторони безробітної особи, щодо наявної освіти, досвіду роботи, навичок, рівня мотивації до працевлаштування, особистісних характеристик тощо та орієнтуються на них під час пошуку роботи.
Наснаження – кейс-менеджери мобілізують потенціал безробітної особи, сприяють підвищенню її компетентності, посиленню рівня мотивації до працевлаштування, наполегливості, впевненості в собі, допомагають розвивати вміння та навички, надають практичну підтримку в процесі пошуку роботи.
Повага – кейс-менеджери при роботі з безробітними особами враховують те, що кожна людина є неповторною та унікальною, не допускаючи жодного прояву зневаги до особистості.
Конфіденційність – кейс-менеджери інформують безробітних осіб про те, як забезпечується принцип конфіденційності, для чого вона необхідна, а також про обмеження щодо її дотримання.
Дотримання принципу конфіденційності виключає можливість розголошення будь-яких відомостей про безробітних осіб, за винятком тих випадків, коли це робиться за їхньої згоди чи у встановленому законом порядку.
Інформація, отримана від безробітної особи, зберігається в особовій справі.
Принцип компетентності – кейс-менеджери працюють в межах своєї компетентності, вдосконалюючи свої знання та навички.
Партнерські стосунки між клієнтом та кейс-менеджером сприяють більш ефективному досягненню безробітною особою своїх цілей.
У кейс-менеджменті відповідальність за результат роботи розподіляється між безробітною особою та кейс-менеджером.
Кейс 2. Катерина, 53 роки, звернулась до центру зайнятості за допомогою у працевлаштуванні. Під час вивчення ситуації та проведення оцінки потреб фахівець центру зайнятості з працевлаштування проаналізував ситуацію та виявив бар’єри, з якими вона зіткнулась і які унеможливлювали влаштування на роботу. Жінка довгий час намагалась самостійно знайти роботу, але так і не змогла цього зробити, натомість зіштовхнувшись із численними викликами та відмовами. За освітою вона економіст, проте вже багато років залишалась безробітною. Через вік та складні сімейні обставини, а саме, необхідність доглядати за матір’ю літнього віку, знайти підходящу роботу для Катерини було складним завданням. Влаштуватись на постійну роботу за звичним графіком жінка не мала можливості, оскільки це б вимагало від неї залишати матір одну вдома без догляду кожного дня. До того ж коштів на належний догляд за матір’ю не вистачало. Ситуація ускладнювалась тривалою перервою у трудовій діяльності Катерини, через що жінка почувала себе невпевнено, хвилювалась за свою компетентність та потребувала психологічної підтримки, а також підвищення рівня кваліфікації.
ПРИКЛАДИ ЗАПИТАНЬ ДЛЯ ЗБОРУ ІНФОРМАЦІЇ ПРО БЕЗРОБІТНУ ОСОБУ ТА ОБСТАВИНИ, В ЯКИХ ВОНА ПЕРЕБУВАЄ:
■ Розкажіть, будь ласка, більш детально про обставини, за яких Ви втратили роботу?
■ Розкажіть про свій досвід роботи?
■ Яка у Вас освіта?
■ Хто проживає разом з Вами та може допомогти Вам дістатися на роботу? (якщо перед вами людина з інвалідністю, яка потребує такої допомоги)
■ Хто з Ваших близьких потребує додаткового догляду та Вашої участі, що може завадити швидкому працевлаштуванню? (якщо перед вами людина, яка попередньо піднімала цю тему)
■ Яка мінімальна бажана заробітна плата, на яку б Ви погодились? (для окремих груп громадян, відповідно до чинного законодавства про зайнятість)
■ Які вакансії Ви не розглядаєте як можливі для працевлаштування?
■ Яку саме роботу Ви зацікавлені знайти?
■ Які Ви маєте навички для виконання цієї роботи?
■ Які Ваші переваги перед іншими кандидатами на цю вакансію?
■ Чи відчуваєте Ви свою готовність до роботи? В чому це проявляється?
■ Що Ви вже самостійно зробили для пошуку роботи?
■ Чи є що-небудь, що може заважати Вам влаштуватись на роботу або може бути бар’єром? Розкажіть про це більш детально.
Кейс 3. Аліна, 26 років, дівчина мала інвалідність 3-ї групи та на момент звернення до ЦЗ була вагітною. Аліна не могла самостійно працевлаштуватись, отримувала численні відмови роботодавців, понад рік залишалась безробітною. Через це жінка звернулась до центру зайнятості населення за допомогою. Має повну вищу освіту та досвід роботи медичною сестрою, а також має протипоказання щодо фізичних навантажень. Під час вивчення ситуації та здійснення оцінки потреб жінка виявила бажання працевлаштуватися на посаду швачки, при цьому вона зазначила, що має навички пошиття верхнього та нижнього одягу, постільної білизни.
Робота кейс-менеджера з Аліною була запланована в декількох напрямах:
■ допомога у складанні резюме;
■ розміщення резюме на Інтернет-порталі «Труд»;
■ покращення психоемоційного стану – залучено психолога партнерської організації з метою надання соціальної та психологічної підтримки Аліні;
■ направлення на навчання для перекваліфікації на посаду «швачка»;
■ проведення переговорів з роботодавцем;
■ працевлаштування на посаду «швачка» відповідно до рекомендацій МСЕК та з урахуванням умов та характеру праці.
Кейс 4. Людмила, 53 роки, більше року залишалась безробітною. Жінка відноситься до групи осіб, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років, водночас, є внутрішньо переміщеною особою, має інвалідність (загальне захворювання, цукровий діабет) та потребує гнучкого графіку роботи. Під час пошуку роботи зітнулась з упередженим ставленням роботодавців до себе через вік, ймовірну занижену працездатність, невідповідність професійного досвіду наявним вакансіям. У той же час Людмила через перерву в роботі побоювалась складнощів адаптації до умов на новому робочому місці, в новому колективі. Жінка має повну вищу освіту, закінчила Донецький державний університет за спеціальністю «Облік і аудит» та отримала кваліфікацію «економіст». Довгий час працювала на посаді «головний бухгалтер».
Кейс-менеджер спільно з Людмилою розробили індивідуальний план. Центром зайнятості було надано послугу підбору роботи, а також консультаційні та інформаційні послуги. Жінка відвідала семінари з техніки пошуку роботи та «Жінка на ринку праці». Для покращення психологічного стану Людмила була направлена до організації – соціального партнера, де вона взяла участь в серії тренінгів, що посприяли підвищенню її впевненості в собі. Кейс-менеджером проведені переговори з роботодавцем щодо необхідності гнучкого графіку роботи через стан здоров’я. В результаті роботи Людмила працевлаштована на посаду «бухгалтер».
Кейс 5. Ірина, 55 років, має вищу освіту за кваліфікацією «Філолог», працювала вчителем російської мови та літератури, мала досвід роботи на харчоблоці. Жінці до настання права на пенсію залишилось менше 10 років. Під час пошуку роботи вона зустрілась з упередженим ставленням роботодавців до неї через вік, ймовірну занижену працездатність, невідповідність професійного досвіду наявним вакансіям. Досить серйозним бар’єром при працевлаштуванні став стан здоров’я жінки (протипоказання за висновком МСЕК: тяжка фізична праця, підняття тяжкостей, нічні зміни, переохолодження, довготривале перебування на ногах). Жінка понад 5 років залишалась безробітною. За цей час вона втратила впевненість у собі та своїй компетенції. Робота з Іриною планувалася з врахуванням її ситуації, побажань, досвіду роботи. У ЦЗ Ірина отримала наступні послуги:
■ підбір підходящої роботи;
■ профконсультація;
■ послуга з професійного навчання;
■ пропозиція щодо участі в громадських роботах.
Кейс-менеджер звернувся до громадської організації, з якою центр зайнятості уклав угоду про співпрацю в сприянні працевлаштуванню особам, уразливим на ринку праці. Жінці було запропоновано взяти участь у громадських роботах в місцевій адміністрації на посаді «соціальний робітник», яка передбачала роботу з документами в архіві, на що вона погодилася. Попрацювавши в цій організації, Ірина, після довготривалої перерви, змогла подолати невпевненість у власних силах, страх перед роботою загалом, адаптуватися до умов роботи в новому колективі, відчула радість від власної значущості – вона знову потрібна суспільству. В свою чергу керівництво організації оцінило старанність Ірини та, після закінчення громадських робіт, запропонувало їй працевлаштуватись на посаду «архіваріус». Ірина дуже задоволена результатом співпраці з кейс-менеджером ЦЗ.