Структура за темами

  • Документація по дисципліні

    Метою вивчення навчальної дисципліни є формування навичок та знань здобувачів вищої освіти щодо філософських засад виробництва знання в науці, особливостей наукового пізнання та наукового знання, видів та форм знання, рівнів наукового пізнання, норм і методів наукової раціональності.
    Завданнями навчальної дисципліни є:
    – засвоєння теоретичних знань про закономірності та тенденції наукового пізнання;
    – формування вміння використання отриманих знань в наукових дослідженнях за спеціальністю «Галузеве машинобудування»;
    – формування науково-методологічного світогляду через вивчення специфіки наукових знань та наукової картини світу;
    – створення методологічного підґрунтя для ознайомлення магістрів з виробництвом наукового знання;
    – ознайомлення з нормами та методами наукової раціональності та з основними формами наукового знання орієнтує магістрів на практичне застосування цих знань при написанні магістерської роботи;
    – розуміти зміст філософії техніки та особливості технічної наукової діяльності. 

    • Робоча програма навчальної дисципліни

  • Тема 1. Природа науки

    Наука як особливий тип знання. Атрибутивні характеристики наукового знання. Співвідношення науки і філософії. Наукове і міфологічне знання. Наукове і повсякденне знання. Наукове і релігійне знання. Наукове і позанаукове знання. 

  • Тема 2. Стадії розвитку науки

    Антична наука. Наука в епоху Середньовіччя. Новоєвропейський період розвитку науки: а) класичний етап; б) некласична наука; в ) постнекласична наука.

  • Тема 3. Особливості наукової діяльності

    Мова науки. Соціокультурна сутність науки. Наука і мораль. Етика науки. Основні функції науки. Місце цінностей у пізнавальному процесі. Проблема співвідношення істинності й цінності. Ціннісна складова у діяльності сучасного наукового працівника. Методи та технології наставництва та командної роботи в галузі машинобудування. 

  • Тема 4. Структура наукового знання

    Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання. Загальнонаукові і загальнологічні форми наукового знання. Наукове поняття. Науковий закон. Наукова модель. Емпіричні форми наукового знання. Емпіричний закон. Теоретичні форми наукового знання. Ідеалізація. Теоретичний закон. Наукова проблема. Наукова гіпотеза. Наукова картина світу. Теорія як ідеал наукового пізнання. Наукова теорія як складна система.  Теорія і реальність. Дисциплінарна структура науки. Класифікація наук. Практичне використання навичок проводити дослідження у машинобудівній галузі.  

  • Тема 5. Метод і методологія.

    Науковий метод на різних рівнях наукового пізнання. Наукові методи, методологічні принципи й інші регулятиви наукової діяльності. Емпіричні і теоретичні методи наукового пізнання (дослідження). Емпіричні методи наукового пізнання. Джерела інформації. Наукове спостереження. Вимірювання. Науковий експеримент. Теоретичні методи наукового пізнання. Ідеалізація. Уявний експеримент. Аксіоматичний метод. Формалізація. Математичне моделювання. Метод гіпотез і гіпотетико-дедуктивний метод. Загальнологічні методи наукового дослідження. Абстрагування. Порівняння. Аналіз і синтез. Аналіз інженерних об’єктів і процесів. Індукція. Аналогія. Моделювання. Метод структурно-функціонального аналізу. Методологія науки і наукова раціональність. Фундаментальні і прикладні дослідження в науці. Наукова доповідь та стаття як складова наукової діяльності. 

  • Тема 6. Наукові традиції та наукові революції.

    Взаємодія традицій і виникнення нового знання. Проблема наукових традиції. Різноманіття наукових традиції. Наукові революції як перебудова підстав науки.  Глобальні революції і зміна типів наукової раціональності. Відкриття раціональності в філософії античності. Перша наукова революція і формування наукового типу раціональності. Друга наукова революція і зміни в типі раціональності. Третя наукова революція і формування нового типу раціональності Четверта наукова революція: тенденції повернення до античної раціональності.  Основні концепції філософії науки

  • Тема 7. Особливості сучасного етапу розвитку науки

    Головні характеристики сучасної, постнекласичної науки. Міждисциплінарність та трансдисциплінарність як зближення гуманітарних та природничих наук. Освоєння синергетичних систем, що саморозвиваються, і нові стратегії наукового пошуку. Глобальний еволюціонізм і сучасна наукова картина світу. Осмислення зв'язків соціальних і внутрішньо наукових цінностей як умова сучасного розвитку науки. Етичні проблеми науки XXI ст. Постнекласична наука і зміна світоглядних орієнтацій техногенної цивілізації. Сцієнтизм і антисцієнтізм. Роль науки в подоланні сучасних глобальних криз. Інформаційні та комунікаційні технології в сучасній науці. 

  • Тема 8. Наука як соціальний інститут

    Наука як соціокультурний феномен. Історичний розвиток інституційних норм наукової діяльності. Еволюція способів трансляції наукових знань. Наука і економіка. Наука і влада. Проблема державного регулювання науки. Проблема відповідальності науки та науковців перед суспільством у сучасному світі. 

  • Тема 9. Філософія техніки

    Наука, техніка, технологія. Взаємозв'язок техніки і науки. Техніка як соціокультурний феномен. «Технократична концепція» та її критика. Техніка в контексті глобальних проблем. Техніка і філософія споживацтва у глобалізованому світі. Філософські проблеми сучасних технологічних досліджень. Методи дослідження інженерних об’єктів. Сучасні тенденції інноваційного розвитку технологій галузевого машинобудування.  

  • МР для практичних робіт

  • МР для самостійної роботи

  • Творче завдання

  • Питання до заліку