Більшість програм виконують ввід інформації з клавіатури. Ввід інформації в комп’ютер може бути здійснений на трьох рівнях: зверненням до функцій MS-DOS; зверненням до функцій BIOS; фізичним доступом до апаратних засобів.

Ввід інформації на рівні MS-DOS дозволяє “пропустити” клавіатурний ввід через інсталюючі драйвери, забезпечує відслідкування натиснення комбінації клавіш Ctrl-C (Ctrl-Break), стандартну для MS-DOS обробку помилок. На цьому рівні працюють функції Turbo C для:

1)      вводу інформації з файлу stdin або через потік, або ж через префікс 0 (див. 2.8);

2)      консольного вводу (getch(), getche() та ін., прототипи котрих приведені в файлі <conio.h> (див. 7.3)).

Доступ до клавіатури на рівні BIOS дозволяє програмі відслідковувати натиснення всіх, а не тільки символьних клавіш, виконувати управління апаратурою клавіатури і т.ін. Інтерфейсом Turbo C з BIOS є функція bioskey().

Безпосередній доступ до буферу клавіатури різко підвищує продуктивність програми. В деяких випадках необхідна імітація натиснення клавіш з записом кодів безпосередньо в буфер. При цьому фізично натиснення клавіш не відбуваються. Так будуються багато демонстраційних програм, які відкривають або закривають вікна меню, виконують необхідний вибір, показують роботу програми в “автоматичному” режимі і т.д. На тому ж самому принципі імітації натиснення клавіш побудовані програми, здатні переносити одним натисненням клавіші цілі шматки тексту із однієї програми л любий текстовий редактор. Прикладом такої програми є резидентна Help-система THELP.COM, що входить в Turbo C. В 7.5 приводиться ряд прикладів функцій, котрі виконують безпосередній доступ до буферу клавіатури.