Кожна Сі-програма при виконанні під керуванням MS-DOS отримує вже відкриті файли стандартного введення-виведення, ретельно описані в 2.8. Вони визначаються у файлі <stdio.h> й зв’язані з наперед визначеними префіксами файлів. (Табл. 5). Символічні імена стандартних потоків – stdin, stdout, stderr, stdaux та stdprn – є покажчиками на відповідні внутрішні змінні типу FILE, і можуть використовуватись так само, як і покажчик на змінну FILE, яка повертається звичайним викликом fopen() при виконанні операції доступу до файлів.
Табл. 7. Спеціальні символи для stdout та stderr
Запис у програмі |
Код символу (10с/ч) |
Код символу (16с/ч) |
Керуюча дія при виведенні |
‘\0’ |
0 |
0x00 |
При виведенні не відображається на екрані.
розглядається як кінець рядка символів, що виводяться |
‘\a’ |
7 |
0x07 |
Вмикає звуковий сигнал |
‘\b’ |
8 |
0x08 |
Виконує “крок назад” (Back Space). Курсор
зміщується на одну позицію ліворуч |
‘\t’ |
9 |
0x09 |
Символ горизонтальної табуляції. Курсор
зміщується на 5 позицій праворуч |
‘\n’ |
10 |
0x0A |
Перехід на новий рядок. Курсор зміщується на
початок нового рядка. Вміст екрану за потребою “прокручується”. |
‘\r’ |
13 |
0x0D |
Повернення курсору на перший символ екрану,
без переходу на новий рядок |
‘\032’ |
26 |
0x1A |
Курсор зміщується на один символ ліворуч |
При виведенні інформації у потоки stdout, stderr деякі символи для драйверу є керуючими. (Табл. 7).
![]() |
![]() |
![]() |