План практичного заняття
- Особливості дослідження та прояву спостережливості.
- Методи та методики дослідження спостережливості.
- Дослідження особливостей сприймання форми при пасивному й активному дотику В. Гайди й В. Шматкова.
- Дослідження пізнавального контролю при зоровому сприйманні.
До 1-го питання практичного заняття:
- Спостережливість - це психічна властивість сенсорної організації, що базується на відчутті і сприйнятті. Воно є професійно важливим для великої групи професій.
- Перша специфічна особливість спостережливості полягає в тому, аби в зовнішній поведінці або в самій зовнішності людини побачити його внутрішні, психічні, стани або властивості.
- Друга особливість спостережливості полягає в необхідності диференціювати ознаки, через які людина виражає себе зовні: через фізіогномічну маску, поставу, ходу; психічні явища, що протікають в теперішньому часі, а також через міміку, жести, пози.
- Третя особливість спостережливості зв`язана з цікавістю саме до людини як об`єкту сприйняття і спостереження.
- Четверта особливість спостережливості визначається тим, що вміст діяльності передбачає взаємодію людей. А це означає, що спостерігати потрібно, як правило, не ізольованої людини, а людей, що знаходяться в спілкуванні, у взаєминах один з одним.
До 2-го питання практичного заняття:
Мета дослідження: встановлення рівня розвитку спостережливості.
Матеріали та обладнання: два нескладних за сюжетом і кількістю деталей малюнки, однакові майже в усьому, крім заздалегідь передбачених малопомітних десяти відмінностей. Ці відмінності полягають у тому, що немає чи інакше розташовано деякі деталі на одному з малюнків порівняно з іншим. Крім малюнків, потрібні папір для записів, ручка і секундомір.
Процедура дослідження. У дослідженні спостережливості може брати участь один досліджуваний або група за умови, що малюнки будуть достатніх для зорового сприймання розмірів і їх можна прикріплювати на дошці чи на стіні. Обидва малюнки демонструються досліджуваним одночасно протягом 60 с, тобто 1 хв. Після демонстрування малюнків та запису знайдених відмінностей досліджуваного просять зробити звіт. Він дозволяє визначити, чи добре було видно деталі малюнків і чи задоволений досліджуваний результатами своєї спостережливості. Після демонстрування малюнків та запису знайдених відмінностей досліджуваного просять зробити звіт. Він дозволяє визначити, чи добре було видно деталі малюнків і чи задоволений.
Інструкція досліджуваному: «Вам буде показано два малюнки. Уважно роздивіться їх і знайдіть, чим вони відрізняються. Час сприймання малюнків обмежується однією хвилиною. Після команди «Стоп!» малюнки закриють, а Ви залишите на папері помічені Вами відмінності. Якщо все зрозуміло, то починаємо!» Після демонстрування малюнків та запису знайдених відмінностей досліджуваного просять зробити звіт. Він дозволяє визначити, чи добре було видно деталі малюнків і чи задоволений досліджуваний результатами своєї спостережливості.
Обробка та аналіз результатів. Мета обробки результатів – визначення коефіцієнта спостережливості. Для цього дослідник підраховує загальну кількість названих відмінностей, від якої віднімає кількість допущених помилок, тобто вигаданих відмінностей. Отримана різниця ділиться на кількість фактично наявних відмінностей, тобто на 10. Аналіз результатів здійснюється через зіставлення отриманого коефіцієнта спостережливості з максимально можливим, тобто з одиницею. Чим ближче коефіцієнт до 1,0, тим вищий рівень спостережливості досліджуваного. Коефіцієнт у межах 0,5–0,9 вказує на середній рівень спостережливості, менше 0,5 – спостережливість низька або слабка. 29 Спостережливість піддається розвиткові через тренування. Можна скласти програму розвитку, підібравши спеціальні вправи для поліпшення спостережливості. Основним моментом у таких вправах є установка на відшукування якомога більшої кількості ознак предметів, явищ у ситуації короткотривалого сприймання.
Висновки з дослідження.
До 3-го питання практичного заняття:
Мета дослідження: дослідити і об'єктивно зафіксувати процес формування дотикового образу при пасивному дотику тест-об'єкту однією рукою; виявити особливості видів руху в процесі бімануального (активного обмацування предметів двома руками) дотику.
Матеріали та обладнання: Експериментальний матеріал складається з набору плоских геометричних фігур: виготовлених з жорсткого картону або фанери. Фігури відрізняються один від одного складністю контуру, а саме: кількістю і довжиною відрізків периметра, кількістю і величиною кутів.
Процедура дослідження. Для фіксації результатів експерименту у вигляді зарисовок стимулів фігур, що пред'являються, кожен випробовуваний повинен мати листи паперу, на якому замальована лише одна фігура.
Хід виконання завдання. Для виконання завдання студенти діляться на пари, кожен виконує поперемінно функції експериментатора і випробовуваного. Завдання складається з п'яти дослідів. На стадії пасивного дотику і активного обмацування фігур ока випробовуваного повинні бути закриті (підглядання виключається). На період відтворення фігур у вигляді малюнків очі розплющуються. Проте заздалегідь
з поля зору випробовуваного прибирають фігуру, яку він тільки що обмацував. У кожному з дослідів випробовуваному послідовно пред’являють три фігури різної складності. Тривалість кожного пасивного дотику, а також активного обмацування не обмежена. Випробовуваному необхідно із закритими очима як можна точно визначити форму кожної з них, по знаку експериментатора відтворити своє уявлення графічно.
I дослід - пасивний дотик нерухомої фігури-стимулу. Експериментатор кладе фігуру на нерухому долоню випробовуваного. При цьому експериментатору забороняється натискати на фігуру, а випробовуваному переміщати її на долоні і обмацувати за допомогою іншої руки. По сигналу випробовуваного експериментатор прибирає фігуру, випробовуваний розплющує очі, після чого випробовуваний приступає до зарисовки сприйнятої фігури.
II дослід - пасивний дотик при пасуванні фігури-стимулу Експериментатор плавно обводить контуром фігури по нерухомому вказівному пальцю правої руки випробовуваного. Після одного повного обведення контуром фігури випробовуваний приступає до зарисовки її форми.
III дослід - зредукований (штучний) активний дотик. Випробовуваний сам послідовно (без повернень) обводить контур фігури-стимулу вказівним пальцем правої руки. При цьому йому дозволяється З -4- кратне обведення контуру кожної фігури. Експериментатор під час досвіду притримує фігуру так, щоб в процесі її обведення вона залишалася нерухомою.
IV дослід — активний дотик. Випробовуваний сам обмацує однією рукою пред’явлену фігуру. Час обмацування не обмежений. Після обмацування фігури випробовуваний робить її зарисовку.
V дослід - бімануальний дотик. Експериментатор пред'являє випробовуваному фігуру, пропонуючи якомога точніше визначити її форму за допомогою дотику - активного обмацування двома руками. Випробовуваного просять в процесі обмацування виробляти самоспостереження з метою докладного аналізу функцій рухів пальців кожної з рук, а також функцій правої і лівої рук. Окрім словесного звіту про характер рухів випробовуваний робить зарисовки фігур.
При виконанні завдання необхідно строго слідувати порядку виконання роботи в різних дослідах, оскільки від цього залежить якість одержуваних результатів.
Обробка даних виконаного завдання. Для обробки малюнки випробовуваного групують відповідно номеру досліду.
До 4-го питання практичного заняття:
Мета дослідження: визначення властивості пізнавального контролю при його впливі на процес зорового сприймання.
Матеріали та обладнання: Три таблиці, кожна розміром у стандартний аркуш паперу. На першій таблиці чітко написано слова, які означають назви чотирьох основних кольорів: червоний, синій, зелений, жовтий. На другій таблиці зображено різнокольорові зірки тих же основних кольорів. На третій написано назви кольорів, але колір, яким ці назви написано, не відповідає назвам кольорів. Слово червоний написано жовтим чорнилом, слово синій – зеленим і т. д. В обладнання входить секундомір.
Процедура дослідження.
Серія №1
Перед початком серії досліджуваному дають інструкцію. Інструкція: «Якомога швидше прочитайте слова на таблиці, яку Вам буде показано. Час прочитування слів фіксується секундоміром. Якщо все зрозуміло і немає запитань, приготуйтеся читати слова. Починаємо!» Після команди «Починаємо!» експериментатор показує першу таблицю і фіксує час, затрачений на прочитання досліджуваним слів.
Серія №2
Другу серію проводять безпосередньо після першої серії. Інструкція досліджуваному до другої серії: «Вам буде показано таблицю із зображенням зірок. Якомога швидше назвіть кольори цих зірок. Приготуйтеся. Починаємо!» Затрачений час на відповідь досліджуваного експериментатор фіксує так, як і в першій серії.
Серія №3
Третю серію проводять безпосередньо після другої серії. Інструкція досліджуваному до третьої серп: «Вам буде показано таблицю з написаними на ній словами-назвами. Якомога швидше назвіть колір чорнила, яким написано ці слова. Якщо все зрозуміло, приготуйтеся. Починаємо!» Після зачитування інструкції досліджуваному показують третю таблицю і фіксують час, за який досліджуваний встигає назвати колір чорнила, яким написано ці слова.