СЛОВНИК (відповідно до ДСТУ 7056 2009 Садівництво та ягідництво. Терміни та визначення понять)

СЛОВНИК

(відповідно до ДСТУ 7056 2009 Садівництво та ягідництво. Терміни та визначення понять)

Садівництво – сукупність рослинницьких галузей, об'єктом культури яких є вирощування багаторічних рослин з метою виробництва плодів для споживання у свіжому вигляді та забезпечення переробної промисловості сировиною.

Агротехнічний метод захисту саду від шкідників та хвороб –утворення найсприятливіших умов для росту і розвитку плодових рослин і найменш сприятливих умов для життя шкідників та збудників хвороб шляхом застосування системи агротехнічних заходів.

Акарициди – хімічні засоби захисту рослин, що застосовуються проти кліщів.

Атрактанти – речовини природного або синтетичного походження, аромат яких приваблює комах.

Безлідерна крона – крона, при формуванні якої центральний провідник відгинають убік або видаляють.

Без'ярусна крона – крона, гілки якої розміщені на стовбурі поодиноко, через певну відстань.

Біологічний метод захисту саду від шкідників та хвороб – знищення шкідників та збудників хвороб за допомогою їх природних ворогів – хвороботворних мікроорганізмів, хижих та паразитуючих комах, комахоїдних і хижих птахів.

Борознування – розрізання кори вздовж штамбу чи гілок без пошкодження камбію та деревини з довжиною розрізу 10-20 см при інтервалі 5-7 см.

Брунька – зачатковий пагін, що перебуває в стані відносного спокою.

Букетна гілочка – плодове утворення кісточкових культур завдовжки до 5 см з групою бруньок на верхівці, з яких бокові є генеративними, а центральна — вегетативною.

Валовий урожай – урожай, зібраний з усієї площі, на якій вирощуються плодові та ягідні культури.

Вегетативна брунька – брунька, з якої розвиваються листки, пагони та нові бруньки.

Вегетаційний полив – полив, що проводиться з метою забезпечення потреби плодових рослин вологою в період їх вегетації.

Вертикальне розміщення гілок – відстань між гілками по вертикалі.

Верхівкова брунька – брунька, розміщена на кінці пагона, що забезпечує його ріст завдовжки.

Визначення потреби в тарі, пакувальних матеріалах, інвентарі та робочій силі –  обрахунки, зроблені на підставі прогнозування обсягу урожаю, які дозволяють провести збір плодів у оптимальні строки з мінімальними втратами.

Виламування пагонів (філізене) – різновид проріджування,при якому молоді пагони, інтенсивний ріст яких у майбутньому може спричинити загущення крони, видаляють на початку їх росту у травні-червні.

Відновлювальне обрізування – вид обрізування, спрямований на повернення здатності до росту і плодоношення у занедбаних дерев та пошкоджених несприятливими погодно-кліматичними умовами, шкідниками або при проведенні робіт у саду.

Вікові періоди – життєвий цикл плодового дерева, умовно поділений на відрізки, кожний з яких характеризується певним рівнем і спрямованістю процесів обміну, співвідношенням росту та плодоношення, появи нових органів і відмирання старих.

Вкорочування – прийом обрізування, що полягає у видаленні верхівки пагона, однорічного приросту, дворічних і старшого віку гілок.

Вовчки (жировики) – сильні вертикальні пагони, що виникають із сплячих бруньок, з довгими міжвузлями, великими листками та недорозвинутими пазушними бруньками.

Вологозарядковий полив – полив, який проводиться в період припинення активної вегетації плодових рослин, як правило, восени або ранньою весною до початку вегетації.

Генеративна брунька – брунька, з якої при проростанні розвиваються квітки або суцвіття.

Генеративні (плодові) гілки – гілки, на яких формуються плоди.

Генеративно-вегетативна брунька – змішана брунька, яка має зачатки квітки чи суцвіття та листків і пагонів.

Гербіциди – хімічні засоби захисту рослин, що застосовуються для знищення бур'янів.

Дерево – рослина з одним добре вираженим головним стовбуром і бічними розгалуженнями – кроною до 10-15 м і більше заввишки і до 6-10 м у діаметрі.

Дерево-кущ – рослина з декількома мало вираженими стовбурами з кроною висотою до 4-6 м, що відходять від однієї кореневої системи.

Дерново-перегнійна система – система утримання ґрунту, за якої в міжряддях вирощують багаторічні злакові трави, бобові або їх суміші; впродовж вегетації скошують їх 4-6 разів, подрібнюють і залишають на місці у вигляді мульчі.

Діюча речовина – хімічна речовина, що входить до складу препарату і впливає на шкідливий організм, має токсичну дію.

Дощування – спосіб зрошення за допомогою спеціальних пристроїв, при якому вода розбризкується над або під кроною дерев, зволожуючи при цьому повітря, ґрунт і рослини.

Епіфітотія – масове захворювання рослин.

Жаростійкість – біологічна властивість плодових рослин витримувати високу температуру (перегрівання) з найменшою шкодою для свого росту і розвитку.

Життєвий цикл – сукупність генетично обумовлених фізіолого-біохімічних і морфологічних змін, які відбуваються в організмі рослини від запліднення яйцеклітини до його природної смерті в звичайних умовах середовища.

Задерніння – система утримання ґрунту, переважно в передгір'ях та гірських районах, при достатній кількості опадів або при систематичному зрошенні.

Збір урожаю – процес збирання плодів певної стадії стиглості з наступним їх транспортуванням до місць зберігання, перероблення або реалізації.

Зимово-весняне обрізування – обрізування кісточкових порід та менш морозостійких сортів зерняткових порід після того, як мине загроза сильних морозів, у період з кінця лютого до початку вегетації.

Зимостійкість — біологічна властивість рослин витримувати без ушкоджень наземної частини і кореневої системи комплекс несприятливих умов зимового періоду — морози, відлиги з повторними морозами, холодні вітри.

Змішана плодова гілочка – плодова гілка, по всій довжині якої у довільному порядку розміщені генеративні та вегетативні бруньки з обов'язково вегетативною верхівковою брунькою.

Знімальна стиглість плодів – ступінь стиглості, при якому плоди та ягоди здатні після збирання дозрівати і набувати стану споживчої стиглості, а також придатні для транспортування, технічної переробки та тривалого зберігання.

Зрошення – штучне зволоження, яке забезпечує оптимальний водний режим ґрунту, необхідний для вирощування рослин.

Зрошувальна норма – кількість води, яку необхідно додатково подати до її запасу в ґрунті на 1 га насаджень за вегетаційний період з урахуванням вимог рослин до вологи.

Імунітет рослин до хвороб – несприйняття рослин по відношенню до фітопатогену.

Імунітет рослин до шкідників – несприйняття рослини до пошкодження його шкідниками.

Індивідуальний спосіб збирання урожаю – спосіб, при якому всі операції, пов'язані з технологією збору плодів, виконуються однією людиною.

Інокулюм    –                                  інфекційний         матеріал,   який    використовується   для штучного зараження.

Інсектициди – хімічні засоби захисту рослин, що застосовуються проти шкідливих комах.

Калібрування – групування плодів за розміром чи масою на однорідні фракції.

Карантин – система заходів, спрямована на попередження завезення і поширення небезпечних шкідливих комах, кліщів, нематод, збудників хвороб, а також на ліквідацію їх у випадку появи.

Кербування – видалення над брунькою чи гілкою або під нею смужки кори завширшки 1-4 мм, що, відповідно, посилює чи послаблює її ріст.

Кільцево-ярусна крона – крона, яруси якої формуються з гілок, що виросли з суміжних бруньок, внаслідок чого утворюється кільце.

Кільцювання – видалення біля гілки (півкільцями чи по спіралі) смужок кори завширшки до 1 см з подальшим замазуванням ран садовим варом та обв'язуванням плівкою.

Кільчатка – найкоротше плодове утворення завдовжки до 5 см з недорозвиненими боковими бруньками і добре сформованою верхівковою генеративною або вегетативною брунькою.

Комбінована крона – крона, що містить елементи та ознаки різних систем формування.

Конкуренти – пагони, що виникають з 1-2 бруньок, найближчих до верхівкової за напрямом та силою росту не поступаються пагону продовження або переважають його за довжиною.

Контейнер для плодів – розбірна конструкція певних розмірів, що складається з прямокутних елементів з металевою основою та деревних пиломатеріалів.

Контурний (рельєфний) спосіб розміщення дерев – спосіб,

при якому ряди дерев копіюють рельєф місцевості і розміщені по горизонталях.

Коренева шийка – місце переходу кореня в стебло; справжня у сіянців і умовна у вегетативно розмножуваних рослин.

Кореневе підживлення – внесення добрив у ґрунт у період вегетації рослин.

Кореневі волоски – трубчаті виступи на клітинах епідермісу обростаючих коренів, які збільшують обмінну поверхню і за сумарною довжиною значно перевищують загальну довжину коренів.

Коренепаростковий пагін – пагони, що утворюються з бруньок, сформованих на коренях; підземна частина яких має придаткові корені і у кореневласних рослин має всі ознаки сорту.

Корінь – підземна частина плодової рослини.

Краплинне зрошення – спосіб зрошення, при якому вода через систему трубопроводів та фільтрів безперервно подається у вигляді окремих краплин чи маловитратних струминок під крони дерев.

Крона – сукупність всіх розгалужень та гілок дерева з центральним провідником або без нього.

Кругляста крона – крона, горизонтальна проекція якої утворює геометричну фігуру, близьку до кола.

Кут відходження – кут, що утворюється біля основи гілки 1-го порядку з центральним провідником або основна гілка вищого порядку галуження з нижньою частиною гілки нижнього порядку Кут нахилу – кут, що утворюється поздовжньою лінією гілки від верхівки до основи та вертикальним центральним провідником.

Кут розходження – кут, що утворюється гілками ярусів при розміщенні їх навколо центрального провідника у горизонтальній площині.

Кущ – рослина надземна частина якої складається з багатьох здерев’янілих стебел до 2-3 м заввишки, що мають спільну кореневу систему.

Ланковий спосіб збирання урожаю – спосіб, при якому операції, пов'язані з технологією збирання плодів, виконуються ланкою з 4-7 осіб.

Легкі механічні пошкодження плодів – механічні пошкодження, викликані тиском, ударом без відкритих незарубцьованих ран, витікання соку, які не знижують придатності плодів та ягід до зберігання.

Листкова розетка – стисле розміщення групи листків, що утворюється з однорічних бруньок або кільчаток.

Ліани – рослини з виткими стеблами до 5-6 м завдовжки, що потребують опори.

Лідерна крона – крона, що зберігає центральний провідник впродовж усього життя дерева.

Літнє обрізування – обрізування плодових дерев у першу половину вегетаційного періоду з метою гальмування інтенсивного росту, утворення вкорочених гілок, схильних до плодоношення; зниження відновлювальної реакції дерева після машинного обрізування. У дерев абрикоса літнє обрізування застосовується для регулювання навантаження плодами та відтягування фенологічної фази цвітіння, що дає змогу зменшити негативний вплив приморозків.

Літній пагін – пагони, що розвиваються з верхівкових та бокових бруньок, сформованих на пагонах поточного вегетаційного періоду.

Луб'янка – малооб'ємна тара заданих розмірів для збирання, транспортування, зберігання і реалізації плодів ягідних культур.

Луб'янковий контейнер – дротяний каркас для розміщення в ньому певної кількості луб'янок.

Магістральна дорога – дорога з твердим покриттям, прокладена через весь масив саду, для зв'язку з дорогами другорядного значення, господарським двором.

Механізований спосіб збирання урожаю – спосіб збирання плодів, призначених для технічної переробки, з допомогою спеціальних машин та механізмів.

Механічний метод захисту саду від шкідників та хвороб –

безпосереднє знищення шкідників та створення різних перешкод для проникнення комах у сади, ягідники, плодові розсадники та на окремі дерева.

Механічні пошкодженій плодів – пошкодження шкірочки і (або) м'якуша (надрізи, надломи, тріщини, проколи, подряпини і т. д.), викликані механічними чинниками.

Мичкувата коренева система – коренева система, у якої численні основні та обростаючі корені вкриті суцільною кореневою мичкою.

Міжквартальні дороги – дороги без твердого покриття, прокладені по межі кварталів вздовж вітроломної чи садозахисної смуги, з метою зв'язку між кварталами, окружною та магістральною дорогами.

Міжполивний період – інтервал часу між двома поливами. Морозостійкість — біологічна властивість рослин витримувати мінусові (нижче 0 °С) температури без порушення процесів життєдіяльності. Зимостійкість порівняно з морозостійкістю — поняття більш ширше.

Морфологічний паралелізм – відносна схожість ознак органів рослин, одновікових основних і обростаючих гілок, плодів у відповідних ярусах і частинах крони.

Надлом пагонів – засіб, за допомогою якого послаблюють або припиняють ріст пагонів з метою перетворення їх в обростаючі плодом гілочки.

Напівкущі – невеликі за розміром рослини, з дворічними стеблами і багаторічною кореневою системою.

Напівплоска крона – крона, що займає проміжне положення між круглястою і пальметною, у якої внаслідок переважної орієнтації гілок в напрямі лінії ряду горизонтальна проекція утворює стиснутий з боків міжрядь еліпс.

Напівскелетні гілки – гілки другого, іноді третього порядків, що відходять від основних (скелетних) гілок.

Напівскелетні корені – корені переважно другого і третього порядків галуження.

Насіннєва коренева система – коренева система, яка утворюється з первинного корінця зародка насінини і відрізняється наявністю головного (стрижневого) кореня.

Нахил гілок (відгинання, пригинання) – агротехнічний засіб, за допомогою якого змінюють природний кут відходження гілок чи пагонів від стовбура або від основних гілок з метою регулювання їх розвитку.

Нематоциди – хімічні засоби захисту рослин, що застосовуються проти нематод.

Обмежувальне обрізування – вид обрізування, спрямований на збереження (підтримання) параметрів крони, встановлених для даної конструкції саду.

Обприскування – нанесення на рослину або на поверхню тіла шкідника за допомогою спеціальних обприскувачів отрути у вигляді розчину, суспензії чи емульсії певної концентрації.

Обрізування – хірургічний спосіб формування крони дерева або куща з метою регулювання росту, світлового режиму і плодоношення плодових рослин.

Обрізування на перевід – видалення частини гілки над бічним галуженням, яке зорієнтоване у потрібний бік.

Обростаючі гілки – різні за довжиною, віком, морфологічними особливостями, невеликі розгалуження, розміщені на центральному провіднику та гілках крони.

Обростаючі корені – тонкі короткі корені вище другого порядку галуження, що становлять основну масу кореневої системи, які активно поглинають воду та мінеральні речовини, синтезують деякі органічні сполуки і мають довжину до кількох сантиметрів, а діаметр до 3 мм.

Окружна дорога – дорога без твердого покриття, прокладена по зовнішній межі саду з внутрішнього боку садозахисної смуги з метою зв'язку периферійних кварталів з магістральною дорогою і усунення зайвого руху транспортних засобів по території саду.

Омолоджувальне обрізування – вид обрізування, спрямований на відновлення здатності до росту гілок старіючих та старих дерев, повернення дерева до стану фізіологічної рівноваги між ростом і плодоношенням.

Організація збирання урожаю – система організаційних заходів, що забезпечує максимальну ефективність робіт по збиранню урожаю.

Осінньо-зимове обрізування – обрізування найбільш морозостійких сортів яблуні в період фізіологічного спокою від закінчення листопаду до середини зими.

Осліплення бруньок – видалення бруньок у місцях крони, де небажаний розвиток нових пагонів.

Основна (сильна) пагоноутворювальна здатність – здатність пробуджених бруньок розвиватися на сильних пагонах, яка характеризується кількістю таких пагонів від числа пробуджених бруньок у відсотках.

Основні (скелетні) гілки – великі гілки першого порядку, що складають кістяк (остов) крони дерева.

Основні корені (скелетні) – корені нульового, першого і другого порядків галуження, що утримують рослину в ґрунті та з'єднують надземну частину дерева з активними всмоктувальними коренями.

Пагін – однорічний приріст з листками та бруньками, сформований впродовж поточного вегетаційного періоду. Після закінчення росту і після опадання листя його називають однорічною гілкою, річним приростом або приростом минулого року.

Пагін відновлення – пагони, що виникають поблизу зламів та надрізів із сплячих та адвентивних бруньок внаслідок порушення корелятивних зв'язків надземної та підземної частини дерева.

Пагін заміщення – однорічні стебла, що виростають із змішаних бруньок.

Пагін продовження – однорічний пагін, що є продовженням центрального провідника чи основної гілки.

Пагоновідновлювальна здатність – властивість рослин утворювати пагони на старих оголених ділянках основних гілок або пошкоджених гілках за рахунок пробудження сплячих та адвентивних бруньок.

Пагонопродуктивність – здатність бруньок проростати на пагоні.

Пагоноутворювальна здатність – здатність пробуджених бруньок розвиватися в пагони, яка характеризується кількістю таких пагонів від числа пробуджених бруньок у відсотках.

Пазушна брунька – брунька, розміщена в пазусі листка. Пакетування – формування та скріплення вантажів в укрупнену вантажну одиницю, що забезпечує при транспортуванні в певних умовах їх цілісність і дозволяє механізувати вантажно- розвантажувальні процеси.

Пакування – укладання відсортованих плодів у стандартну тару.

Паросидеральна система – система утримання ґрунту, за якої першу частину вегетаційного періоду ґрунт утримується в стані чорного пару, а з середини літа висіваються сидеральні культури на зелене добриво.

Переплітання   пагонів   –   специфічний   прийом,   що                                         проводиться з                        метою ослаблення росту пагонів у довжину та підвищення пробуджуваності бруньок шляхом переплітання пагонів між собою і закріплення їх в горизонтальному або нахиленому стані. Перехідні корені – корені світло-сірого забарвлення; ті з них, що походять від всмоктувальних – відмирають, а ті, що походять від ростових — переходять до вторинної

будови і стають провідними.

Перещеплення – щеплення різними способами, залежно від фізіологічного стану і віку дерева з метою поліпшення сортового складу, забезпечення нормального перехресного запилення, підвищення зимостійкості саду.

Період вимушеного спокою – фізіологічний стан рослини, при якому її органи та тканини здатні до вегетації, але саму вегетацію гальмують несприятливі умови зовнішнього середовища.

Період відносного спокою – фізіологічний стан рослини, якому притаманна відсутність явних ознак життєдіяльності та який збігається зі зниженням температури і складається із взаємопов'язаних частин: попереднього, глибокого та змушеного спокою.

Період глибокого спокою – фізіологічний стан органів та тканин рослини, при якому припиняється поділ клітин, знижується інтенсивність фізіологічних процесів та обміну речовин, що спричиняє нездатність рослини до вегетації навіть за сприятливих умов зовнішнього середовища.

Період попереднього спокою – фізіологічний стан органів та тканин рослини, коли з настанням сприятливих умов зовнішнього середовища вони можуть починати ріст у той же вегетаційний період, що були сформовані самі.

Період спокою – еволюційно вироблена фізіологічна пристосувальна властивість, яка дозволяє плодовим рослинам витримувати несприятливі умови зимового періоду.

Періодичність плодоношення – явище, при якому одного року дерева дають великий урожай, наступного — не плодоносять зовсім або врожай мізерний, і така закономірність зберігається впродовж тривалого періоду.

Підготовка насаджень до збиральних робіт – комплекс агротехнічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення оптимальних умов збирання урожаю.

Підґрунтове зрошення – спосіб зрошення, при якому вода подається в трубопроводи діаметром 15-20 см з перфорованими стінками, які закладені в ґрунт на глибині 40-50 см.

Підживлення рослин – внесення добрив у період вегетації рослин.

Плодова гілочка – пагін минулого року, завдовжки 10-40 см, який по всій довжині має генеративні бруньки, а на верхівці — вегетативну.

Плодова сумка – потовщення кори і деревини, що виникає на плодових гілках в місцях прикріплення плодів.

Плодовий прутик – однорічна плодова гілочка завдовжки понад 15 см з генеративною верхівковою брунькою.

Плодуха – багаторічна розгалужена плодова гілка старіша 5-6-річного віку, що складається з кільчаток та плодових сумок.

Плодушка – плодова гілка до 5-6-річного віку, що вже плодоносила.

Площа живлення – ділянка землі, що забезпечує життєдіяльність рослини. Розмір ділянки обумовлений схемою садіння.

Позакореневе підживлення рослин – підживлення рослин добривами шляхом обприскування або обпилювання надземної частини рослин.

Поливна норма – кількість води, що подається за один полив на 1 га насаджень.

Поливний період – агротехнічно- та біологічно- оптимальний або, в крайньому випадку, допустимий період можливого поливу даної культури.

Полярність – явище, завдяки якому спостерігається фізіологічна і біологічна відмінність між морфологічно верхньою і нижньою частинами стебла і рослини в цілому.

Посухостійкість – біологічна властивість плодових рослин витримувати посуху з найменшою шкодою для свого росту і розпитку.

Потоковий спосіб збирання урожаю – спосіб збирання плодів із застосуванням контейнеровозів, при якому збір урожаю виконує бригада, що складається з 20 і більше осіб.

Придаткова (адвентивна) брунька – брунька, що утворюється в різних частинах кореня і стебла поза пазухою листка і розміщена в місцях зрізів, зламів, ран а також на річних кільцях біля основи гілок.

Природна крона – крона, при формуванні якої у плодових дерев зберігається форма близька до природної, характерної для даної породи та сорту.

Прищипування (пінцирування) – видалення ростучої верхівки зеленого пагона над четвертим-п'ятим справжнім листком.

Пробуджуваність бруньок – здатність бруньок пробуджуватися, яка характеризується відношенням пробуджених бруньок до загальної їх кількості у відсотках.

Провідні корені – корені коричневого кольору, по яких рухаються вода та мінеральні речовини і пластичні матеріали висхідним та низхідним потоками.

Прогнозування обсягу урожаю – попереднє визначення обсягу урожаю, яке дозволяє розробити план збору плодів і розрахувати потреби в тарі, пакувальних матеріалах, інвентарі, робочій силі та технічних засобах.

Проміжна крона – крона, у якої після закладання потрібної кількості гілок та досягнення деревом певної висоти центральний провідник видаляють з переводом на бічну гілку.

Проріджування – видалення на кільце зайвих, загущених гілок, однорічних приростів, вовчків, кільчаток, плодух, списиків, пагонів, що вегетують, а також уражених шкідниками і хворобами, засохлих і непродуктивних органів.

Прямокутний спосіб розміщення дерев – спосіб, при якому відстань між деревами в ряду менша за ширину міжряддя.

Регулювальне обрізування (детальне) – вид обрізування, спрямований на створення оптимального співвідношення між ростом і плодоношенням, збереження заданих параметрів, структури та світлового режиму крони.

Режим зрошення – сукупність зрошувальних та поливних норм, поливних та міжполивних періодів і їх розподілення в межах вегетаційного періоду.

Ремонтантність – здатність рослин до повторного чи багаторазового цвітіння і плодоношення впродовж одного вегетаційного періоду.

Репеленти – речовини, які відлякують шкідників від рослин, викликають у них почуття огиди.

Ретельно зібрані плоди – плоди та ягоди, зібрані руками чи за допомогою пристроїв так, щоб вони не одержали пошкоджень, які б впливали на їх якість і збереженні; а плоди, покриті восковим нальотом, зберегли його.

Решето – малооб'ємна тара для збирання, транспортування, зберігання і реалізації плодів кісточкових та ягідних культур.

Ріст – процес новоутворення елементів структури рослини, що спричиняє збільшення її розмірів чи маси. Процес росту включає не лише морфологічні зміни, а й метаболізму. Ріст буває апікальний — збільшення довжини пагонів і латеральний — потовщення пагонів, гілок, гілочок стовбура і стебел.

Родентициди – хімічні засоби захисту рослин, що застосовуються проти гризунів.

Розвиток – це якісні морфологічні, фізіологічні, біологічні зміни, які відбуваються впродовж всього життя рослини.

Розріджено-ярусна крона – крона, що має певні відстані між гілками одного

ярусу.

Ростова   гілочка   – гілочка   на   якій   не   утворюються   плодові   бруньки   та

відзначаються більшою силою росту і довговічністю.

Ростові корені – корені завдовжки 10-25 см, які забезпечують просування кореневої системи в нові ділянки ґрунту та поглинання води і мінеральних речовин.

Рядковий спосіб розміщення дерев – різновид прямокутного способу, при якому відстань між деревами в ряду близько 1 м.

Садіння – розподіл в ґрунті сіянців, саджанців, органів вегетативного розмноження рослин з урахуванням схеми і глибини садіння.

Садовий вар – садова мазь для обмазування місць щеплення і ран, які утворюються при обрізуванні, механічних ушкодженнях, морозобоїнах, пошкодженнях гризунами.

Садозахисні смуги – відповідні породи дерев, залежно від зони, висаджені в 2-4 ряди на зовнішній межі саду, з метою захисту його від шкідливої дії вітру, поліпшення умов для життєдіяльності бджіл, накопичення снігу в зимовий період.

Самобезплідність – нездатність утворювати повноцінні плоди при самозапиленні.

Самоплідність – здатність утворювати добре розвинені повноцінні плоди при запиленні пилком цього ж сорту.

Синергізм пестицидів – посилення сумарної токсичної дії декількох пестицидів при одночасному їх застосуванні.

Скороплідність – властивість вегетативних бруньок рости в рік утворення.

Слабка пагоноутворювальна здатність – здатність пробуджених бруньок розвиватися в короткі пагони і листкові розетки, яка характеризується кількістю цих утворень від числа пробуджених бруньок у відсотках.

Сорт – вегетативно розмножене потомство однієї особини, якій притаманні стійкі господарські-цінні ознаки та властивості. Сортооновлення – заміна сортів, що не задовольняють вимоги виробництва і споживача.

Сортотип – споріднені селекційні сорти, що мають близькі господарські та біологічні ознаки.

Сортування – розподіл загальної маси плодів на фракції, кожна з яких відповідає певному товарному сорту стандарту.

Списик – однорічна плодова гілочка завдовжки 5-15 см з короткими міжвузлями, генеративною або вегетативною верхівковою брунькою.

Спляча брунька – бічна брунька, яка впродовж багатьох років не проростає, зберігаючи при цьому життєздатність.

Споживча стиглість плодів – ступінь стиглості, при якому плоди та ягоди набувають найвищих якостей за зовнішнім виглядом, смаком та консистенцією м'якуша.

Справжня коренева шийка – коренева шийка рослин, розвинутих з насіння, яка утворюється з підсім’ядольного коліна проростаючої насінини.

Стовбур    –    центральне   стебло    надземної   частини                               плодового           дерева,   яке починається від кореневої шийки і закінчується пагоном продовження.

Стрижнева коренева система – коренева система, у якої за силою росту значною мірою виділяється центральний корінь.

Стрічковий спосіб розміщення рослин – спосіб, що зберігає всі ознаки рядкового способу, але стрічка складається з 2-3 зближених рядів.

Ступінь стиглості плодів – стан плодів та ягід, при якому вони набувають певних якостей відповідно до вимог споживача.

Схема садіння – відстань між деревами, яка регламентує розміщення їх на одиниці

площі.

Технічна стиглість плодів – ступінь стиглості, при якому плоди та ягоди

набувають оптимальних технологічних властивостей для переробки на певні продукти.

Трав’янисті кущі – рослини з багаторічною кореневою системою і короткими приземними стеблами – ріжками, що несуть розетки потужного листя, квітконоси і сланкі стебла. Удобрювальний полив – внесення добрива в грунт разом із поливною водою.

Умовна коренева шийка – коренева шийка вегетативно розмножуваних рослин, яка умовно розділяє корінь і стебло та утворюється в будь-якому місці на рівні ґрунту.

Урожай – продукція, одержана при вирощуванні певної плодової чи ягідної культури.

Урожайність – середній урожай з одиниці площі.

Фенофази (фенологічні фази) – спадково обумовлені, закономірно і послідовно повторювані в річному циклі явища росту і розвитку окремих органів та рослини в цілому. Формувальне обрізування – вид обрізування, спрямований на створення крони, зручної для догляду, добре освітленої, з певною щільністю багаторічних та обростаючих

гілок.

Формування крони – створення певної конструкції дерева з відповідним габітусом і розміщенням основних і обростаючих гілок.

Фунгіциди – хімічні засоби захисту рослин, що застосовуються проти збудників грибкових хвороб.

Хемостерилянти – речовини, які спричиняють безплідність комах.

Хімічний метод захисту саду від шкідників та хвороб – знищення шкідників та збудників хвороб плодових рослин шляхом застосування хімічних препаратів — пестицидів.

Холодостійкість – біологічна властивість рослин рости, розвиватись і плодоносити при відносно низьких, але позитивних температурах.

Центральний провідник – частина стовбура між штамбом та пагоном продовження.

Циклічна зміна гілок – генетично обумовлений процес, пов’язаний з різними строками появи гілок і різною їх довговічністю, завдяки чому крона поповнюється новими сильними гілками замість усихаючих, дерево зберігає здатність до плодоношення впродовж багатьох років.

Циклічне обрізування – система обрізування, за якої щорічно омолоджують певну частину обростаючих плодових гілок (1/3-1/5 крони), яким понад 4 роки.

Циклічне омолодження – відновлення та підсилення функцій того чи іншого органу і всього організму.

Чаша (ваза) – один з різновидів круглястих крон, що формується з 3-5 скелетних гілок першого порядку без центрального провідника.