Глосарій до теми
-
Конституційне право України (як галузь права) - провідна галузь національної системи права, що становить собою сукупність правових норм, які закріплюють основи конституційного ладу, суверенітет, правовий статус людини й громадянина, засади організації та функціонування органів державної влади й місцевого самоврядування.
-
Предмет конституційного права - базові суспільні відносини, які визначають устрій держави, народовладдя, територіальну організацію та фундаментальні зв'язки між особою, суспільством і публічною владою.
-
Імперативний метод - метод правового регулювання, заснований на суворій обов'язковості приписів, супідрядності суб'єктів та прямому владному підпорядкуванні (використовується переважно для організації публічної влади).
-
Диспозитивний метод - метод регулювання, який надає учасникам правовідносин можливість самостійно обирати варіант поведінки в межах закону (переважно застосовується у сфері реалізації прав і свобод людини).
-
Конституційне право як наука - система теоретичних знань, ідей, концепцій і поглядів на історію, закономірності розвитку, сутність та функціонування конституційно-правових норм, інститутів і явищ.
-
Конституційне право як навчальна дисципліна - системний курс, призначений для засвоєння студентами теоретичних засад науки та нормативно-правового змісту конституційно-правової галузі.
-
Конституційно-правова норма - загальнообов’язкове, формально визначене правило поведінки, встановлене або санкціоноване Українським народом чи державою, яке регулює базові суспільні відносини та охороняється конституційно-правовими засобами примусу.
-
Структура конституційної норми - особливість побудови норм цієї галузі, за якої класична тричленна структура (гіпотеза, диспозиція, санкція) зустрічається рідко; переважають норми двочленні (гіпотеза + диспозиція) або норми-принципи й норми-дефініції, де санкція прямо не зафіксована у статті, а винесена в інші нормативні акти.
-
Конституційно-правовий інститут - сукупність взаємопов'язаних конституційно-правових норм, що комплексно регулюють певну однорідну групу суспільних відносин у межах предмета галузі.