Глосарій до теми
-
Конституція (у формальному сенсі) - єдиний Основний Закон держави (або сукупність актів особливого правового статусу), що приймається в особливому порядку, має найвищу юридичну силу та регламентує основи конституційного ладу, статус особи, систему органів державної влади й місцевого самоврядування.
-
Конституція (у матеріальному сенсі) - сукупність фактично діючих суспільних відносин і правових норм, що реально визначають спосіб організації публічної влади, устрій держави та фактичне становище індивіда в суспільстві незалежно від форми їх закріплення.
-
Юридичні властивості Конституції - специфічні правові ознаки, що вирізняють Основний Закон серед інших нормативно-правових актів: установчий характер, найвища юридична сила, підвищена стабільність, пряма дія, особливий порядок прийняття та внесення змін, роль правової бази законодавства.
-
Найвища юридична сила (верховенство Конституції) - сутнісна властивість Основного Закону (ч. 2 ст. 8 КУ), згідно з якою всі закони, підзаконні акти та правозастосовні рішення повинні безумовно відповідати Конституції України; у разі виникнення колізії пріоритет мають конституційні положення.
-
Пряма дія норм Конституції - властивість конституційних приписів (ч. 3 ст. 8 КУ), яка дає особі право безпосередньо звертатися до суду для захисту своїх конституційних прав і свобод, а судам - ухвалювати рішення на підставі норм Конституції навіть за відсутності, невідповідності чи прогалин у спеціальному законі.
-
Підвищена стабільність Конституції - властивість Основного Закону забезпечувати сталість конституційного ладу завдяки складному, спеціально ускладненому порядку перегляду та внесення змін (зокрема, особливі процедури для Розділів I, III, XIII КУ).
-
Функції Конституції - основні напрями її регулятивного та суспільного впливу на відносини в державі:
-
установча (закріплює засади державності та систему влади);
-
юридична (є фундаментом правової системи та вихідною базою для всього законодавства);
-
політична (визначає рамки політичного плюралізму та порядок боротьби за владу);
-
ідеологічна/виховна (транслює базові цінності — свободу, демократію, гідність, права людини);
-
стабілізуюча (гарантує правовий порядок і захист від хаотичних політичних змін).
-
-
Преамбула Конституції України - вступна, нормативно обов'язкова частина Основного Закону, що закріплює мету прийняття документа, підтверджує історичну спадкоємність українського державотворення, суверенну волю Українського народу та стратегічний європейський і євроатлантичний курс держави.
-
Структура Конституції України - внутрішня організаційна побудова документа, що складається з Преамбули, 14 чинних розділів (Розділ VII «Прокуратура» виключено), 161 статті та Розділу XV «Перехідні положення».