Практичне завдання 3

Практичне заняття: Архітектура світової валютної системи

Завдання 1. Аналіз сутності грошей та валюти

Опис ситуації: Студент з України поїхав на навчання до Німеччини. Він має на банківській картці гривні, якими успішно розраховується за каву в берлінському кафе (відбувається автоматична конвертація). Згодом він отримує міжнародний грант на дослідження, який виплачується у євро.

Запитання до студентів:

1. В який момент у цій ситуації гривня функціонує як національні гроші, а в який — перетворюється на валюту? Поясніть різницю, спираючись на визначення з лекції.

2. Що є ключовим фактором, який дозволяє українській гривні виступати як валюта під час купівлі товару за кордоном?

3. Як цей приклад ілюструє головне завдання взаємодії національної та світової валютних систем?

Завдання 2. Ідентифікація елементів світової валютної системи

Завдання: Прочитайте наведені нижче економічні новини та визначте, якого з 9 елементів світової валютної системи стосується кожна з них.

• Новина А: Національний банк ухвалив рішення збільшити частку монетарного золота у своїх резервах.

• Новина Б: Міжнародний валютний фонд виділив країні фінансову допомогу в розмірі 2 млрд Спеціальних прав запозичення (SDR).

• Новина В: Країни уклали угоду щодо лібералізації руху капіталу та зняття обмежень на валютні перекази для бізнесу.
• Новина Г: Група країн домовилася про уніфікацію правил надання експортних кредитів.

Завдання: На основі лекційного матеріалу визначте, до якої групи конвертованості належать валюти уявих країн. Обґрунтуйте свою відповідь.

• Країна «Альфа»: Валюта країни активно використовується в міжнародних розрахунках, інвестиціях, торгується на світових біржах. Уряд не встановлює жодних обмежень на рух капіталу для резидентів та нерезидентів.

• Країна «Бета»: Громадянам та бізнесу заборонено вільно купувати іноземну валюту, діє жорстка замкнута національна фінансова система.

• Країна «Гамма»: Валюту можна обміняти на інші, але вона не відіграє значної ролі на світових ринках і майже не використовується для створення міжнародних резервів.

Завдання: Згрупуйте наведені фактори на структурні (довгострокові) та кон'юнктурні (короткострокові). Для кожного фактора коротко поясніть механізм його впливу на зниження або зростання курсу національної валюти.

1. Опубліковано звіт про значне падіння ВВП країни за минулий рік.

2. На ринку поширилися спекулятивні чутки про можливу відставку уряду.

3. Центральний банк систематично збільшує грошову масу (емісія), що призводить до інфляції.

4. Заява голови Центрального банку змінила ринкові очікування щодо майбутньої облікової ставки.

5. Хронічний та стрімко зростаючий дефіцит державного бюджету.

Завдання 5. Порівняння валютних режимів

Завдання: Дайте відповіді на питання на основі розуміння спектра валютних режимів.

1. Чому режим «вільно плаваючого курсу» (Free Float) вважається теоретично ідеальним, але дуже рідко зустрічається на практиці у чистому вигляді?

2. Яка різниця між «керованим плаванням» (Managed Float) та «повзучою прив'язкою» (Crawling Peg) з точки зору дій Центрального банку? Що таке «брудний флоатинг»?

3. Уявіть, що уряд запровадив правило: курс національної валюти може коливатися лише в межах +/- 2.5% від встановленого значення. Як називається цей інструмент контролю?